Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала дівчинонька
Свої ясні очі.
Заплакала дівчинонька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, дівчинонька,
Не плач, не журися,
Краще за свого милого
Богу помолися.
Краще за свого милого
Богу помолися.
Світить місяць над водою,
А сонця немає, Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
Ой, рад би ж я, мила мати,
Ще й раніш вернутись,
Та щось мій кінь, вороненький
В воротях спіткнувся.
Та щось мій кінь, вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой, хто знає, чи же вернусь,
Що в яку годину.
Прийми ж мою дівчиноньку
Як рідну дитину.
Прийми ж мою дівчиноньку
Як рідну дитину.
Не плач, не плач, не журися
В тугу не впадайте:
Заграв мій кінь вороненький –
Назад сподівайтесь!
Заграв мій кінь вороненький –
Назад сподівайтесь!
Заграв мій кінь вороненький –
Назад сподівайтесь!
