Між нами підняті не ті мости,
Якщо зламаєш їх чи вийдуть нові?
І в супереч собі згадаєш ти,
Слова які колись були законні.
І я танцюю під віскі не під пісні,
Свої зламані ноти залишила мені!
Я бачу твої кроки тебе нема…
Ти ся знає хто ти? Лише не я!
Уу-у-у-у-ууу..
Ти знов сидиш на тому ж місці.
Уу-у-у-у-ууу..
Тебе несуть пусті слова!
Уу-у-у-у-ууу..
Нам все що ми ділити вірші!
Уу-у-у-у-ууу..
Та ти не домальована
Нам буревіями у спальні
Ділити хто піде, хто ні.
Тобі гуляти в літні пори,
Мені шукати зимні дні
Нам буревіями у спальні
Чекати хто знайде своє,
Мені потрібен вічно знати
Чи вірити тобі, чи ні?
Між нами зведені не ті мости,
Що збудували разом – зруйнували.
Тепер не знаєм куди далі йти,
І не помітили коли чужими стали.
Пробач я зовсім не я, але ж ти хотів!
Щоби мої троянди геть не мали шипів.
Давай у темряві танго як в останній раз!
Забери, що хочеш спогад залиши про нас…
Нам буревіями у спальні
Ділити хто піде, хто ні.
Тобі гуляти в літні пори,
Мені шукати зимні дні
Нам буревіями у спальні
Чекати хто знайде своє,
Мені потрібен вічно знати
Чи вірити тобі, чи ні?
Нам буревіями у спальні
Ділити хто піде, хто ні.
Тобі гуляти в літні пори,
Мені шукати зимні дні
Нам буревіями у спальні
Чекати хто знайде своє,
Мені потрібен вічно знати
Чи вірити тобі, чи ні?
